Чехія Виборчі опитування, електоральні наміри та актуальні рейтинги партій

Економіка Чехії рухається у складному середовищі: ВВП у першому кварталі 2026 року зріс лише на 0,2 відсотка, що було зумовлено слабшим внутрішнім попитом. Водночас річна інфляція у травні знизилася до 2,1 відсотка, проте ціни на послуги та заробітна плата продовжують стрімко зростати, що відчутно впливає на вартість життя для багатьох. Уряд прем'єр-міністра Бабіша відповідає за бюджет на 2026 рік з дефіцитом у 310 мільярдів крон, який, за даними Фіскальної ради, перевищує встановлені законом межі. Ця експансивна фіскальна політика, що збільшує витрати на інфраструктуру та субсидії, конфліктує з обмежувальною позицією Національного банку, який, незважаючи на офіційну ціль інфляції у 2 відсотки, не виключає підвищення процентних ставок для стримування тиску на заробітну плату. Дебати щодо запровадження євро також розділяють політику та формують економічний напрямок країни.

Чехія різко посилює свою міграційну політику. Нові правила стосуються шукачів притулку та українських військових біженців, запроваджуючи суворіші вимоги до виплат та продовження дозволів на проживання. Останні звіти свідчать про значне посилення системи тимчасового захисту для українців, яке набуде чинності з липня 2026 року, зменшуючи виплати та запроваджуючи суворіші умови продовження. Також посилюється прикордонний контроль, наприклад, шляхом збільшення вибіркових перевірок. Причиною є новела Закону про притулок та Закону про перебування іноземців, яка набула чинності на початку 2026 року. Уряд реагує таким чином на Міграційний пакт ЄС та заявлену мету боротьби зі зловживаннями системою, а також сприяння самостійності мігрантів.

Чехія переосмислює свою геополітичну роль. Під керівництвом популістського уряду прем'єр-міністра Андрея Бабіша країна здійснює «прагматичну» зміну курсу, що кидає виклик традиційним альянсам. Прага пріоритезує економічні інтереси, зміцнює відносини з Близьким Сходом та Центральною Азією. Водночас уряд створює напруженість у НАТО, ставлячи під сумнів досягнення цілі у 2% ВВП на оборону, незважаючи на нещодавні обіцянки. Чехія також викликає невдоволення в ЄС, наприклад, блокуючи санкції проти ізраїльського міністра. Цей курс, що відходить від «моралізаторської» зовнішньої політики, змінює позицію Чехії в Європі та призводить до тертя з проєвропейським президентом Петром Павелом.

Чеський уряд під керівництвом прем'єр-міністра Андрея Бабіша (ANO), коаліція якого складається з ANO, правопопулістської SPD та Мотористів, наразі зміцнює свою владу і стикається зі значним опором, що суттєво впливає на політичну культуру країни. Останніми днями коаліція домовилася про обов'язковий поріг референдуму у 35 відсотків виборців – конституційний закон, який, однак, ще потребує схвалення парламенту, де коаліції не вистачає 12 голосів. Водночас уряд просуває повну націоналізацію енергетичного концерну ČEZ до 2029 року, акціонери схвалили реструктуризацію. Критики розглядають ці кроки як частину ширшої тенденції до переналаштування демократичних інститутів та розширення державного контролю.

Чехія бореться за баланс між захистом клімату та економічною стабільністю. Наразі уряд робить ставку на масштабні інфраструктурні інвестиції: залізнична адміністрація завдяки тендерним реформам економить понад 64 мільйони євро, що дозволяє більше ремонтувати колії та прискорювати проєкти. Водночас Прага разом з іншими країнами ЄС вимагає захисту для важкої промисловості від зростаючих витрат на CO2. Ця дискусія про дозволи на викиди розкриває політичну причину: занепокоєння щодо конкурентних недоліків та високих цін на енергоносії, що також стимулює заплановану націоналізацію енергетичного концерну ČEZ для забезпечення національного контролю. Країна модернізується, але підкреслює національні інтереси в умовах європейських кліматичних вимог.

У Чехії загострюється дискусія щодо соціального миру між поколіннями, тоді як уряд намагається протидіяти цьому цілеспрямованими заходами. Наразі заплановане збільшення дитячої допомоги до 400 000 крон (близько 16 500 євро) на дитину з 2027 року викликає обговорення, яке Палата депутатів підтримала у першому читанні 2 червня 2026 року. Це має полегшити тягар для молодих сімей, але додатково обтяжує державний бюджет. Паралельно з цим залишається невирішеною ключова пенсійна реформа: уряд, профспілки та роботодавці не змогли домовитися про майбутній пенсійний вік навіть у травні 2026 року, причому нинішній уряд прагне встановити межу у 65 років, тоді як попередні плани передбачали підвищення до 67 років. Ця політична розбіжність загрожує фінансовій стабільності пенсійних систем та розпалює побоювання щодо нерівномірного розподілу навантаження між поколіннями, особливо з огляду на те, що вартість життя для багатьох чехів, навіть зі зростанням реальної заробітної плати, ледь покривається.

Молоде населення Чехії бореться з ескалацією житлової кризи: у Празі майже троє студентів конкурують за кожне ліжко, тоді як приватні орендовані квартири у 2,1 рази дорожчі за студентські гуртожитки, що потребують ремонту. Цей гострий дефіцит підвищує вартість життя, що партії активно обговорюють перед виборами у жовтні 2026 року. Паралельно уряд проводить освітню реформу: з січня 2026 року дуальна практична освіта закріплена в законі. З академічного року 2026/2027 також стартують нові, орієнтовані на практику короткострокові навчальні програми. Ці заходи мають полегшити перехід до професійного життя, але доступне житло залишається центральною перешкодою.

Чеський уряд з січня 2026 року значно збільшує батьківську допомогу для сімей з багатоплідними пологами до 700 000 чеських крон, порівняно з попередніми 525 000 чеських крон. Для народжень однієї дитини, що відбулися з 1 січня 2024 року, сума становить 350 000 чеських крон. Цей захід, ініційований християнськими демократами, має на меті зменшити фінансове навантаження на сім'ї з кількома дітьми. Водночас 1 жовтня 2025 року набула чинності комплексна соціальна реформа, яка об'єднує чотири попередні виплати – допомогу на житло, дитячу допомогу, прожитковий мінімум та субсидію на житло – в єдину «супервиплату». Міністерство праці очікує від цього спрощення системи та кращого огляду для запобігання зловживанням. Проте сім'ї продовжують перебувати під тиском: вартість житла, особливо в Празі, значно зросла, з орендною платою від 14 000 до 35 000 чеських крон на місяць за квартири будь-якого розміру. Зростання цін на житло є одним з найсильніших у ЄС. Хоча реальна заробітна плата у четвертому кварталі 2025 року зросла на 5,1% і, як очікується, продовжить зростати, 37% домогосподарств вважають, що їхня купівельна спроможність знизилася порівняно з попереднім роком. Поточна дискусія щодо можливого скорочення відпустки по догляду за дитиною, яка наразі може тривати до трьох років, має на меті зменшити гендерну нерівність на ринку праці та протидіяти дефіциту кваліфікованих кадрів, але також може переосмислити баланс між сім'єю та роботою.

Чеські пенсіонери з 2026 року побачать збільшення своїх пенсійних виплат: середня пенсія зросте на 668 крон до близько 22 000 крон на місяць, що супроводжуватиметься новою мінімальною пенсією у 9800 крон. Це є результатом комплексної пенсійної реформи, ухваленої у 2024 році, заходи якої тепер діють. Проте радість затьмарюється зростанням вартості життя: інфляція у квітні 2026 року досягла 2,5 відсотка, зі значним зростанням цін на житло, продукти харчування та транспорт. Крім того, експерти прогнозують зростання орендної плати до 9 відсотків, що може сильно обтяжити пенсійний бюджет. Хоча існуючі пенсії коригуються, зростання нових пенсій з 2026 року сповільнюється – це політичне рішення для довгострокової стабілізації пенсійної системи, яке, однак, сильніше вдарить по майбутніх пенсіонерах.

Чеський уряд форсує суперечливу медіареформу, яка з січня 2027 року має скасувати плату за мовлення та підпорядкувати фінансування суспільних мовників безпосередньо державному бюджету. Це далекосяжне нововведення, яке вже призвело до протестів та попереджень про «націоналізацію», загрожує редакційній незалежності та фінансовій стабільності Чеського телебачення та радіо. Критики вбачають у цьому пряму спробу уряду прем'єр-міністра Андрея Бабіша розширити політичний контроль над ЗМІ та демонтувати перевірену систему. Для населення це означає невизначене майбутнє незалежного висвітлення подій та зміну балансу сил, що суттєво вплине на щоденне інформаційне забезпечення. Дебати загострюються, поки уряд просуває закон.

Чеські самозайняті особи та підприємці відчують пряме фінансове навантаження у 2026 році: мінімальна база для розрахунку внесків на соціальне страхування поступово зросте до 40 відсотків від середньої заробітної плати, що супроводжуватиметься вищими щомісячними платежами за медичне страхування. Ця реформа, що є частиною комплексного пакету консолідації, має на меті зробити пенсійну систему більш стійкою, але безпосередньо збільшує фіксовані витрати багатьох малих підприємців. Паралельно власники нерухомості відчують бюрократичне полегшення завдяки новому будівельному закону, який спрощує та цифровізує процедури отримання дозволів. Незважаючи на прогнозоване економічне відновлення та зростаючу готовність до інвестицій, вартість життя продовжує зростати, зокрема через коригування ставок ПДВ на певні товари та послуги. Уряд робить ставку на економічне зростання та боротьбу з тіньовою економікою для стабілізації державних фінансів.

З початку 2026 року Чехія явно захищає ЛГБТК+ осіб від злочинів на ґрунті ненависті: законодавча зміна вперше визнає сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність як обтяжуючі обставини. Цей політичний сигнал значно зміцнює їхній правовий статус, проте він з'явився після провалу повного відкриття шлюбу в парламенті у 2024 році. Незважаючи на прогрес у зареєстрованих партнерствах, які з 2025 року надають багато прав, аналогічних шлюбним, повна рівність залишається недосяжною. Паралельно з цим, останні звіти за травень 2026 року показують, що ромська меншина продовжує боротися з дискримінацією та сегрегацією, особливо в освіті, що підкреслює розрив між правовими рамками та суспільною реальністю для меншин.

Чехія значно посилює вимоги до іммігрантів та експатів: нова законодавча реформа зобов'язує повністю цифровізувати всі заяви та запроваджує обов'язкову онлайн-реєстрацію для громадян ЄС, які перебувають у країні понад 90 днів. Це знаменує різку зміну курсу, оскільки особисті візити до органів влади скасовуються, а держава посилює контроль за перебуванням. Водночас загрожує анулювання дозволу на проживання вже за три адміністративні правопорушення протягом року, тоді як мінімальна заробітна плата для власників Блакитної карти ЄС з травня 2026 року зросла до 73 823 чеських крон на місяць. Уряд обґрунтовує ці заходи Міграційним пактом ЄС та метою запобігання нелегальній міграції, хоча чеська економіка структурно залежить від майже мільйона іноземних працівників.