Грузія Виборчі опитування, електоральні наміри та актуальні рейтинги партій

Економіка Грузії демонструє стійкість з переглянутим прогнозом зростання на 6,5% у 2026 році, що підтримується послугами та споживанням. Проте громадяни відчувають тиск: річна інфляція у червні досягла 5,8%, спричинена зростанням цін на транспорт та продукти харчування. Цей розвиток нерозривно пов'язаний з внутрішньополітичною ситуацією. Правляча партія "Грузинська мрія" просуває проросійський курс за допомогою суперечливих законів, таких як "Закон про агентів". Це призводить до масових протестів, призупинення переговорів про вступ до ЄС та припинення західної допомоги на розвиток, що довгостроково впливає на інвестиції та економічну орієнтацію країни.

Грузія переживає розрив між відкритою міграцією та національною ідентичністю. У той час як країна запроваджує нову категорію віз для віддалених працівників, щоб залучити кваліфікованих фахівців, свобода пересування для власних дипломатів посилюється: ЄС призупинив безвізовий в'їзд для грузинських дипломатичних паспортів. Політичною причиною цієї напруженості є, значною мірою, суперечливий "Закон про прозорість іноземного впливу", часто званий "Законом про агентів". Цей закон таврує організації громадянського суспільства та ЗМІ, що фінансуються з-за кордону, як "представників інтересів іноземної держави". Це провокує масові протести та міжнародну критику. Критики вбачають у цьому спробу, подібну до російської, стигматизувати інакодумців та підірвати європейську ідентичність Грузії. ЄС вже висловлює жаль з приводу призупинення процесу вступу Грузії, що поглиблює розрив між урядом та проєвропейським населенням. Дебати щодо національної ідентичності та ролі зовнішніх впливів все більше формують грузинську політику.

Грузія наразі маневрує через геополітичне мінне поле, тоді як її уряд просуває суперечливе зближення з Росією. Наразі Тбілісі сигналізує про намір поглибити практичні відносини з Москвою через посилену дипломатичну та економічну співпрацю. Це включає розширені торговельні відносини та покращені транспортні сполучення, що, однак, викликає занепокоєння як всередині країни, так і за кордоном. Паралельно з цим, останній раунд Женевських переговорів щодо нормалізації відносин з Росією завершився безрезультатно, при цьому Грузія різко засудила нову "Угоду про альянс та стратегічне партнерство" між Росією та окупованою Південною Осетією. Політична причина полягає в різкій зміні курсу правлячої партії "Грузинська мрія". Європейський парламент різко критикує "демократичний відступ" Грузії, який проявляється в таких заходах, як суперечливий "Закон про агентів" та призупинення переговорів про вступ до ЄС до 2028 року. Цей розвиток, що триває з парламентських виборів 2024 року, які були визнані "недосконалими", віддаляє країну від її проєвропейських амбіцій та занурює її у все глибшу внутрішньополітичну кризу.

Грузія занурюється у глибоку політичну кризу, яка масово підриває стабільність уряду та політичну культуру. Нещодавня бійка в парламенті під час виступу прем'єр-міністра підкреслює токсичну атмосферу. Водночас ув'язнена опозиційна політикиня Елене Хоштарія бореться за медичну допомогу, що є сумним знаком репресій. Причиною є ухвалений правлячою партією "Грузинська мрія" "Закон про агентів" за російським зразком, який обмежує громадянське суспільство та ЗМІ. Це спричинило загальнонаціональні протести та фактично зупинило переговори про вступ до ЄС, що віддаляє країну від її проєвропейського курсу.

Грузія бореться за своє енергетичне та інфраструктурне майбутнє. Недавнє рішення суду на 135 мільйонів доларів за екологічну шкоду від проєкту сонячної ферми та суперечлива "тимчасова" газова електростанція для центру обробки даних демонструють конфлікти. Ці випадки підкреслюють крихкий баланс між стрімким економічним зростанням, амбітним розвитком інфраструктури – як-от нові кредити AIIB для транспортних проєктів – та захистом довкілля. Політичні блокади, такі як вето на Програму управління відкритими просторами Грузії та провалені екологічні закони, підривають кліматичні цілі Грузії, попри сильний акцент на гідроенергетиці, сонячній та вітровій енергії.

Грузія переживає постійну напруженість, яка обтяжує соціальний мир і створює глибокі розриви між поколіннями. Зокрема, молоді люди, часто на чолі проєвропейських протестів, стикаються з державними репресіями. Так званий "Закон про іноземних агентів" від травня 2024 року та інші законодавчі зміни різко обмежують свободу слова та зібрань, що підкреслюють останні звіти та міжнародні дебати. Дебати Генеральної Асамблеї ООН у червні 2026 року також підкреслили міжпоколінний вимір переміщення з окупованих територій, що ще більше випробовує соціальну згуртованість. Ця політика правлячої партії "Грузинська мрія" посилює розкол та ставить під загрозу європейську інтеграцію країни.

Молодь Грузії повстає: суперечливе ухвалення "Закону про прозорість іноземного впливу" руйнує європейські надії тисяч студентів та стажерів. Цей закон, засуджений критиками як "російський закон", ставить під загрозу кандидатство Грузії на вступ до ЄС і вже місяцями виводить молодь на загальнонаціональні протести, де вони стикаються з державними репресіями. Уряд ігнорує вимоги щодо проєвропейського курсу, що додатково погіршує перспективи працевлаштування та майбутнє молодого покоління.

Майже 44% сімей у Грузії борються з основними витратами на життя, багато хто – навіть працюючи повний робочий день. Останній звіт ALICE (червень 2026 року) показує, що "бюджет виживання домогосподарства" для сім'ї з чотирьох осіб зріс більш ніж на 18% за два роки, що збільшує розрив між доходами та витратами. У відповідь на це 1 липня 2026 року набули чинності нові закони: Законопроєкт 136 запроваджує з 2026 року податкову пільгу в розмірі 250 доларів на дитину віком до шести років та покращує кредити на догляд за дітьми. Законопроєкт 1118 також подовжує оплачувану відпустку по вагітності та пологах для державних службовців до дев'яти тижнів. Незважаючи на ці зусилля, фінансове становище багатьох грузинів залишається нестабільним.

Грузинські пенсіонери стикаються з гіркою реальністю: з січня 2026 року їхня пенсія за віком для осіб старше 70 років зросла до 495 GEL, а для молодших – до 370 GEL. Проте це державне підвищення значно нівелюється постійною інфляцією; у червні 2026 року річна інфляція досягла 5,8%. Уряд намагається підтримати купівельну спроможність, але зростання цін, особливо на транспорт, відчутно знецінює пенсійні коригування. Незважаючи на стійке економічне зростання на 9% у першому кварталі 2026 року, багато пенсіонерів відчувають себе відірваними від цінової динаміки.

Річна інфляція в Грузії у червні 2026 року піднялася до 5,8%, що є відчутним навантаженням на купівельну спроможність працюючого населення. Національний банк у травні відреагував підвищенням ключової ставки до 8,25%. Паралельно уряд проводить амбівалентну фіскальну політику: нова податкова реформа з 2026 року знижує податок на прибуток до 4,99% та обіцяє полегшення. Водночас губернатор Кемп скоротив бюджет на понад 300 мільйонів доларів, включаючи 100 мільйонів на майбутні коригування пенсій у зв'язку з інфляцією. Цей захід, обґрунтований податковими пільгами, підкреслює напружені пріоритети в нестабільному економічному середовищі.

Грузинські підприємці та самозайняті особи безпосередньо відчувають наслідки суперечливого "Закону про прозорість", ухваленого в травні 2024 року. Цей закон, який зобов'язує організації з понад 20% іноземного фінансування реєструватися як "представники інтересів іноземної держави", де-факто зупинив переговори про вступ до ЄС до 2028 року та призупинив безвізовий режим для грузинських дипломатів. Політична нестабільність та ерозія верховенства права, посилені звинуваченнями у корупції та відсутністю судової незалежності, відлякують західних інвесторів та ставлять під загрозу міжнародний капітал, такий важливий для стартапів. Хоча знижена ставка корпоративного податку в 4,99% та спрощені правила для мікро- та малих підприємців надсилають позитивні сигнали, напруженість у відносинах з ЄС та пов'язана з цим невизначеність затьмарюють довгострокові перспективи зростання та привабливість країни для нового бізнесу.

На початку липня 2026 року Грузія офіційно відхилила рекомендації Ради ООН з прав людини щодо скасування дискримінаційних анти-ЛГБТІ законів. Це посилює становище сексуальних меншин, які вже страждають від ухваленого у 2024 році "Закону про сімейні цінності та захист неповнолітніх". Цей закон обмежує ЛГБТІ-висловлювання та зібрання, забороняє цивільні партнерства та криміналізує гендерно-підтверджуючі процедури. Додатково, "Закон про прозорість іноземного впливу" стигматизує організації громадянського суспільства, включаючи ЛГБТІ-групи, змушуючи їх скорочувати або припиняти свою діяльність. Ця політика правлячої партії "Грузинська мрія" сприяє створенню атмосфери страху, посилює самоцензуру та призводить до зростання дискримінації та спроб еміграції серед постраждалих.

Грузія переглядає свою імміграційну політику: з 1 березня 2026 року майже всім іноземним працівникам та самозайнятим особам обов'язково потрібен дозвіл на роботу, простого дозволу на проживання вже недостатньо. Водночас особи, які не є постійними резидентами, більше не можуть працювати кур'єрами, таксистами чи гідами. Ці далекосяжні зміни до законів про трудову міграцію вимагають від тисяч експатів та іммігрантів повторної реєстрації до січня 2027 року, щоб уникнути великих штрафів у розмірі 2 000 GEL та потенційної депортації. Паралельно з цим, посилений з червня 2025 року "Закон про іноземних агентів" стигматизує організації та навіть окремих осіб, які фінансуються з-за кордону та здійснюють "політичну діяльність", кримінальними наслідками. Обидва закони, ухвалені грузинським парламентом, сигналізують про посилення державного контролю над іноземною присутністю та залученням громадянського суспільства в країні.