Lietuvos valstiečių ir žaliųjų sąjunga
Литовський союз селян і зелених
Правоцентристські
Екологія та клімат
ECR
Фракція в Європейському парламенті
13,5
Поточний виборчий тренд
+6,3 з часу останніх виборів
+0,5
3-місячний тренд
+0,5 за останні 3 місяці
Консервативний
Соціальний
Ринковий
Прогресивний
Анти-ЄС
Про-ЄС
Литовський союз селян і зелених (Lietuvos valstiečių ir žaliųjų sąjunga, LVŽS) є ціннісно-консервативною, аграрно орієнтованою політичною силою в Литві. Вона поєднує виражений акцент на захисті довкілля та розвитку сільських територій з традиційними сімейними цінностями та скептичним ставленням до суспільної лібералізації.
Цінності та світогляд
Цінності та світогляд
В основі LVŽS лежить глибоко вкорінений традиціоналізм, який розглядає сільське життя як моральну основу нації. Партія сповідує патерналістську концепцію держави, де інтереси спільноти стоять вище радикального індивідуалізму. Її "зелені" ідеї є не стільки космополітично-прогресивними, скільки консервативними: природа захищається як національна спадщина. Людина і держава розглядаються як єдине ціле, що об'єднане християнськими цінностями та культурною ідентичністю.
Політичні пріоритети
Політичні пріоритети
Порядок денний партії зосереджений на досягненні соціальної справедливості через державне регулювання та сприяння розвитку сільських територій. LVŽS активно виступає за аграрні субсидії, сувору профілактику алкоголізму та збереження традиційної сімейної структури. Її політика націлена передусім на мешканців поза великими містами, фермерів та соціально вразливі верстви населення. В економічних питаннях партія часто дотримується протекціоністських поглядів, тоді як у соціальній політиці виступає проти юридичного визнання одностатевих пар.
Роль у політичній системі
Роль у політичній системі
У політичній системі Литви LVŽS відіграє роль центристської до правоконсервативної системної альтернативи. Вона часто позиціонує себе як противагу міським елітам та ліберальним силам. Стратегічно партія використовує свою вкоріненість у регіонах, щоб претендувати на урядову відповідальність, коливаючись між прагматичною політикою та популістськими закликами до національного суверенітету. Її ставлення до верховенства права характеризується сильною волею більшості, яка іноді підпорядковує інституції політичній меті.