Норвегія Виборчі опитування, електоральні наміри та актуальні рейтинги партій

Норвегія бореться з постійно високою вартістю життя, спричиненою інфляцією, яка перевищує цільовий показник Центрального банку в 2%. У травні Norges Bank відреагував підвищенням ключової ставки до 4,25%, щоб стримати ціновий тиск, який також посилюється глобальними шоками цін на енергоносії. Політично країна залишається сильно залежною від експорту нафти та газу, який у 2025 році становив понад половину товарного експорту. Хоча уряд прагне диверсифікації, видача нових ліцензій на розвідку гальмує зміни та цементує економіку на викопному паливі. Водночас у травні знову зростають витрати на житло.

Норвегія наразі керує складною мережею міграції, кордонів та національної ідентичності. Європейська Комісія 2 червня 2026 року наполягла на скасуванні внутрішнього прикордонного контролю в Шенгенській зоні, який зберігався роками. Це відбувається в той час, як сама Норвегія посилює свою міграційну політику, наприклад, шляхом суворіших перевірок ідентичності для громадян третіх країн з квітня 2026 року та обмеження колективного захисту для українських чоловіків з травня 2026 року. Політичною причиною є прагнення Норвегії адаптуватися до нового Міграційного та Азильного пакту ЄС, який має на меті зміцнити зовнішні кордони та зробити внутрішній контроль зайвим. Водночас нація бореться з тривалими термінами очікування на імміграційні заяви, що ускладнює інтеграцію та розпалює дебати щодо національної ідентичності.

Норвегія перепозиціонується в небезпечній Європі: нещодавнє рішення приєднатися до французької ініціативи «Forward Deterrence» ставить країну під ядерну парасольку Франції. Цей крок сигналізує про поглиблення європейської оборонної співпраці, зумовлене триваючою війною Росії в Україні та зростаючими сумнівами щодо довгострокових гарантій безпеки США. Паралельно Осло просуває власне військове зміцнення: розширений оборонний план передбачає додаткові 11,8 мільярда доларів США протягом наступного десятиліття для прискореного придбання підводних човнів та фрегатів, щоб досягти нової мети НАТО у 3,5% ВВП до 2035 року. Водночас Норвегія в Брюсселі наполягає на скасуванні мораторію ЄС на буріння нафти та газу в Арктиці, що інтерпретується як балансування між енергетичною безпекою та захистом клімату. Навіть традиційна співпраця з Росією у вилові тріски в Баренцевому морі зберігається, незважаючи на побоювання щодо шпигунства.

Норвегія маневрує в політично крихкому ландшафті. Уряд меншості під керівництвом прем'єр-міністра Йонаса Гара Стьоре спирається на хитку коаліцію з п'яти партій, яка внутрішньо роз'єднана. Паралельно дебати щодо політичної доброчесності та соціальної згуртованості підривають довіру до політичної культури. Нещодавно мери вимагали обмежень щодо переселення біженців, що розпалює політично чутливу дискусію про інтеграцію та розподіл тягаря. Уряд Стьоре, який з початку 2025 року є урядом меншості Робітничої партії, після виходу Партії Центру бореться за парламентську більшість. Ця залежність від альянсу «Tutti Frutti» з частково суперечливими програмами, як це було нещодавно під час голосування щодо податків на паливо, загрожує стабільності. Водночас старі корупційні скандали та постійні дебати щодо переселення біженців підривають політичну культуру, порушуючи питання справедливості та згуртованості.

Норвегія, яку часто називають міжнародним зеленим чемпіоном, наразі форсує парадоксальний енергетичний перехід: замість прискорення відмови від викопного палива, уряд робить ставку на масове розширення. Осло реактивує старі газові родовища в Північному морі та видає ліцензії на 70 нових офшорних розвідувальних ділянок. Ця стратегічна переорієнтація, яка викликає гостру критику з боку екологів всередині країни, обґрунтовується енергетичною невизначеністю Європи та забезпеченням норвезьких економічних інтересів. Ще одним свідченням зміни курсу є те, що на початку року парламент скасував амбітну мету щодо кліматичної нейтральності до 2030 року, що знову розпалює дебати щодо реальних кліматичних зобов'язань Норвегії.

Норвегія переживає зміну динаміки ринку праці та пенсійної системи. Дедалі більше норвежців, особливо віком від 62 років, починають отримувати пенсію раніше, часто продовжуючи працювати. Це є прямим наслідком реформ корпоративного пенсійного забезпечення (AFP) у державному секторі, що діють з січня 2025 року, які роблять вигіднішим довше залишатися на роботі та одночасно отримувати пенсію. Крім того, парламент підвищив загальний пенсійний вік до 72 років, щоб створити єдині правила. Ці заходи спрямовані на забезпечення соціального миру через довшу трудову діяльність, тоді як дебати щодо інтеграції та високої вартості життя продовжують випробовувати солідарність між поколіннями.

В Осло орендна плата за приватні студентські студії у травні 2026 року зростає до 16 000 норвезьких крон на місяць, що є сильним ударом для молодих норвежців. Незважаючи на «будівельний бум» понад 5 000 нових студентських гуртожитків по всій країні, уряд продовжує не досягати своєї мети щодо полегшення хронічної житлової кризи. Наразі бракує близько 14 000 доступних одиниць житла, що віддаляє мрію про самостійне життя для багатьох підлітків, стажерів та студентів. Розбіжність між політичними амбіціями та реальною ситуацією з житлом посилює тиск на покоління, яке й без того бореться з високою вартістю життя.

Норвезькі сім'ї у 2026 році отримають вигоду від різкого зниження плати за дитячі садки до максимум 1200 норвезьких крон на місяць, а в сільській місцевості – навіть до 700 норвезьких крон. Цей захід, закріплений у державному бюджеті на 2026 рік, значно полегшить фінансове навантаження на домогосподарства, дозволяючи заощадити до 31 000 норвезьких крон на рік на дитину. Паралельно уряд реформує підтримку одиноких батьків: з 1 липня 2026 року скасовується перехідна допомога для нових випадків, за винятком матерів з дітьми до 14 місяців або дітьми, які потребують особливого догляду. Це змушує багатьох одиноких батьків швидше інтегруватися на ринок праці, тоді як висока вартість життя в Норвегії залишається викликом.

Норвезькі пенсіонери стикаються з серйозними змінами: кількість дострокових пенсіонерів нещодавно зросла на 10 відсотків. Це зростання є прямим наслідком пенсійних реформ, які з 1 січня 2026 року підвищують загальний пенсійний вік для державних службовців до 72 років і поступово прив'язують стандартний пенсійний вік для молодших когорт до очікуваної тривалості життя. Уряд намагається стримати зростаючі пенсійні витрати старіючого населення, хоча щорічні пенсійні витрати, за прогнозами, зростуть на 95 мільярдів норвезьких крон до 831 мільярда норвезьких крон до 2035 року. Паралельно уряд збільшує базову суму соціального страхування, що призводить до коригування пенсій. Водночас він інвестує понад 3,5 мільярда норвезьких крон у догляд за літніми людьми, щоб створити 1500 нових місць у будинках для літніх людей та адаптувати приватні помешкання.

У травні Norges Bank підвищив ключову ставку до 4,25 відсотка, з перспективою подальшого зростання, щоб боротися з уперто високою інфляцією в 3,6 відсотка, яка перевищує середнє зростання заробітної плати на 4,4 відсотка. Це значно здорожує іпотечні кредити та обтяжує власників житла вищими щомісячними платежами. Водночас уряд намагається зменшити навантаження на широкі верстви населення: переглянутий бюджет на 2026 рік збільшує субсидії на електроенергію на 10 мільярдів крон та тимчасово знижує податки на паливо. Проте зростання цін залишається головним викликом, тоді як реформи ринку праці мають забезпечити рівень зайнятості.

Переглянутий бюджет Норвегії на 2026 рік, представлений у травні, відхиляє широке зниження податків для підприємств. Натомість уряд фінансує державні витрати за рахунок дивідендів державних компаній та вищих податкових надходжень, щоб забезпечити економіку та уникнути інфляції. Це означає для підприємців та самозайнятих осіб продовження податкового навантаження та зростання операційних витрат. Так, звільнення від ПДВ для електромобілів з січня 2026 року знижується до 300 000 норвезьких крон, з повним скасуванням у 2027 році. Крім того, вищі збори на такі товари, як алкоголь та паливо, роблять ведення бізнесу дорожчим. Для власників нерухомості скасування кооперативної моделі податку на житло, ухвалене вже наприкінці 2025 року, ускладнює оподаткування прибутків.

40 відсотків квір-людей у Норвегії за останні два роки стали жертвами злочинів на ґрунті ненависті, але лише 8 відсотків повідомили про це владі. Ця цифра виявляє глибоку прогалину в довірі, яка посилюється політичними рішеннями. Хоча злочини на ґрунті ненависті проти ЛГБТК+ осіб з травня 2026 року вважаються обтяжуючою обставиною, Генеральна прокуратура вилучає злочини на ґрунті ненависті з явних пріоритетів. Це підриває зобов'язання уряду щодо різноманітності, як це обіцяно в Плані дій щодо гендерної та сексуальної різноманітності. Паралельно зростають побоювання щодо расизму та ізоляції серед людей африканського походження та єврейських громад, що підтверджується поточними звітами та експертами ООН.

Норвегія різко посилює імміграційну політику: з березня 2026 року українські чоловіки віком від 18 до 60 років більше не отримуватимуть тимчасовий колективний захист. Це останнє рішення уряду відображає чітку лінію, спрямовану на скорочення кількості шукачів притулку, які не потребують захисту, та прискорене повернення осіб без законного статусу перебування. Хоча країна продовжує боротися з гострою нестачею кваліфікованих кадрів у таких секторах, як охорона здоров'я та ІТ, і високі зарплати приваблюють, Осло сигналізує про дедалі більш обмежувальну позицію, яка безпосередньо впливає на життя багатьох іммігрантів та експатів.