Польща Виборчі опитування, електоральні наміри та актуальні рейтинги партій

Економіка Польщі демонструє стійкість зі зростанням на 3,5% у першому кварталі 2026 року, що зумовлено інвестиціями ЄС та приватним споживанням. Проте вартість життя залишається викликом: незважаючи на несподіване зниження інфляції до 3,1% у травні, вищі ціни на енергоносії, ймовірно, піднімуть загальну інфляцію у 2026 році до 3,6%. Політично уряд реагує на високий дефіцит бюджету (2025 рік: 7,3% ВВП) заходами економії та новими податками, наприклад, на банки та певні напої. Національний банк утримує ключові ставки на рівні 3,75% та уважно стежить за динамікою цін, щоб уникнути подальшого посилення монетарної політики.

Польща орієнтується у складному міграційному ландшафті, тоді як Міграційний пакт ЄС повністю набуває чинності у червні 2026 року. Варшава домоглася тимчасового винятку з обов'язку приймати перерозподілених мігрантів на наступний рік. Уряд обґрунтовує це величезним прийомом українських військових біженців та постійним міграційним тиском на білоруському кордоні. Тут Польща продовжує дотримуватися жорсткої лінії: закон, що діє з березня 2025 року, легалізує так звані пушбеки (відтіснення) та призупиняє дію права на притулок для нелегальних мігрантів, які перетинають кордон у непередбачених для цього місцях. Ця політика, яка розглядає міграцію насамперед як загрозу безпеці, формує ідентичність Польщі як рішучого зовнішнього кордону ЄС.

Польща посилює свою оборонну стратегію з огляду на регіональну напруженість та забезпечує для цього значні кошти ЄС. Уряд Прем'єр-міністра Дональда Туска підписав кредитні угоди в рамках програми ЄС SAFE для укладення угод з озброєння на суму 27 мільярдів доларів США. Проте це зміцнення гальмується внутрішньополітичною боротьбою за владу: Президент Кароль Навроцький блокує вирішальний закон, який дозволив би Польщі отримувати пільгові кредити ЄС на переозброєння. Туск різко критикує це як курс, спрямований на «Полексіт», що послаблює здатність Польщі повною мірою використовувати європейські альянси для своєї безпеки. Водночас Варшава поглиблює оборонну співпрацю з Великою Британією та вітає присутність військ США як центрального стовпа НАТО.

Політичний ландшафт Польщі залишається позначеним глибокими розколами. Стабільність проєвропейського уряду під керівництвом Дональда Туска похитується через тривалу боротьбу за владу з Президентом Каролем Навроцьким, близьким до ПіС. Нещодавно Навроцький заблокував критично важливі кредитні кошти ЄС на озброєння, що Туск назвав «зрадою» і поглибив розкол між урядом та президентською адміністрацією. Водночас молодший партнер коаліції «Третій шлях» внутрішньо бореться з кризою, яка загрожує його існуванню та послаблює більшість Туска. Ця інституційна блокада та внутрішня роз'єднаність формують політичну культуру Польщі, ускладнюють реформи та свідчать про глибоку суспільну поляризацію.

Польща бореться зі своїм енергетичним переходом: у той час як країна масово інвестує в атомну енергетику та відновлювані джерела енергії, політична боротьба за владу гальмує кліматичні цілі. Президент Кароль Навроцький нещодавно закликав до референдуму щодо кліматичної політики ЄС, різко критикуючи Зелений курс та Систему торгівлі викидами (ETS) як фактори зростання витрат для громадян та економіки. Це ставить проєвропейський уряд перед випробуванням, який, хоча й просуває відмову від вугілля та планує будівництво першої атомної електростанції в Хочеві до 2036 року, водночас прагне повільніше розширювати відновлювані джерела енергії в Національному енергетичному та кліматичному плані (NECP) від грудня 2025 року, ніж передбачалося спочатку. Дебати щодо доступної енергії та національного суверенітету формують шлях Польщі від вугілля.

Польське суспільство бореться з глибоким розривом між поколіннями, посиленим тривалими демографічними змінами, що призводять до скорочення кількості працездатного населення. Безробіття серед молоді у квітні 2026 року зросло до 12,4 відсотка, тоді як дедалі більше літніх людей залежать від пенсій. Проте комплексна пенсійна реформа зазнає невдачі через розхитаний політичний клімат: уряд Туска уникає непопулярних кроків, таких як підвищення найнижчого в ЄС пенсійного віку для жінок (60 років). Водночас політика блокування з боку Президента Кароля Навроцького, близького до ПіС, який з моменту свого обрання у 2025 році діє за допомогою вето, ускладнює прийняття важливого законодавства. Це цементує соціальну нерівність та обтяжує договір поколінь.

Понад 40 відсотків молодих поляків живуть від зарплати до зарплати, тоді як власне житло залишається недосяжним для більшості. Ця нестабільна ситуація, яка змушує понад половину 25-34-річних жити з батьками, формує життя молоді, учнів та студентів. Причина полягає у стрімкому зростанні цін на нерухомість, які з 2018 року зросли більш ніж удвічі, підживлювані поєднанням обмеженого нового будівництва та державних субсидованих іпотек попереднього уряду, наступні програми яких ще не представлені. Нинішній уряд бореться зі створенням стійких стратегій житла, щоб знешкодити цю демографічну бомбу уповільненої дії.

Польща звільняє сім'ї з щонайменше двома дітьми від податку на прибуток, якщо їхній річний дохід не перевищує 140 000 злотих на одного з батьків. Ця реформа, що діє з січня 2026 року, забезпечує багатьом домогосподарствам щомісячне полегшення в середньому на 1 000 злотих. Уряд таким чином реагує на демографічну кризу та прагне фінансово зміцнити сім'ї, щоб стимулювати народжуваність та підвищити купівельну спроможність. Тим часом, з 1 червня 2026 року діють посилені умови для дитячої допомоги «Rodzina 800+» для іноземців, які не є громадянами ЄС/ЄЕЗ, які тепер повинні підтвердити активну зайнятість. Крім того, інфляція у травні 2026 року на рівні 3,1% залишається тягарем, і, незважаючи на державні будівельні програми, ціни на оренду житла залишаються високими.

Польські пенсіонери відчувають помітне полегшення у 2026 році: їхні виплати автоматично зросли у березні на 5,3 відсотка. Президент Навроцький також просував ініціативу «Гідна пенсія», яка встановлює мінімальну пенсію у розмірі 2 030 злотих та забезпечує додаткові 150 злотих для найбідніших. Ці заходи, які також включають 13-ту та 14-ту пенсії, є частиною політичної боротьби між Президентом та урядом Туска. У той час як Національний банк прогнозує інфляцію на 2026 рік на рівні 2,9 відсотка, купівельна спроможність пенсіонерів залишається центральним питанням та предметом суперечок у польській політиці.

Польська працююча верства відчуває значне уповільнення: зростання заробітної плати у корпоративному секторі у квітні 2026 року становило мізерні 5,4 відсотка, що є найслабшим зростанням з лютого 2021 року та нижче ринкових очікувань. Водночас інфляція у травні залишається на рівні 3,1 відсотка, через що реальні доходи перебувають під тиском. Цей розвиток гальмує купівельну спроможність та посилює невизначеність, хоча уряд з 2026 року цілеспрямовано прагне полегшити ситуацію за допомогою сімейної податкової пільги «1000 плюс», ефект від якої, однак, насамперед приносить користь людям з вищими доходами. Компанії діють обережніше при наймі нових працівників, тоді як уряд, з огляду на напружену бюджетну ситуацію та помірні коригування мінімальної заробітної плати, бачить мало можливостей для подальших широкомасштабних полегшень.

З 1 квітня 2026 року більшість польських підприємців та самозайнятих осіб зобов'язані обробляти свої рахунки-фактури через Національну систему електронних рахунків (KSeF). Ця масштабна реформа цифровізації, що поетапно впроваджується з 2022 року, має на меті підвищити прозорість та обмежити шахрайство з ПДВ. Для багатьох це означає значні зміни у внутрішніх процесах та програмному забезпеченні. Паралельно, вищі внески на медичне страхування та нові, засновані на викидах CO2, ліміти амортизації для службових автомобілів обтяжують бюджет. У той час як уряд під керівництвом Дональда Туска оголошує 2026 рік «роком турбо-прискорення», багато хто бореться зі зростаючими адміністративними перешкодами та витратами.

14 травня 2026 року Варшава вперше визнала одностатевий шлюб, укладений за кордоном в країні ЄС. Це рішення Верховного адміністративного суду, вимушене рішенням Суду ЄС від листопада 2025 року, знаменує собою юридичний прорив для польської ЛГБТК+ спільноти. Проте, проєвропейський уряд продовжує боротися із законопроєктом про зареєстровані партнерства, який, однак, блокується націонал-консервативним Президентом Каролем Навроцьким. Визнання іноземних шлюбів демонструє вплив європейського законодавства, тоді як у внутрішній політиці всебічна рівність багатьох меншин продовжує гальмуватися консервативним опором, що впливає на їхню соціальну та економічну реальність.

З 1 червня 2026 року Польща різко обмежує свій ринок праці для іноземців з певних країн ЄС та Шенгенської зони. Зміни до Закону про іноземців (стаття 116) унеможливлюють легалізацію дозволу на роботу в Польщі для осіб з візами або дозволами на проживання з інших країн Шенгенської зони, за винятком чітко визначених випадків мобільності. Цей захід, який ускладнює доступ до кваліфікованих кадрів з сусідніх країн, б'є по польських компаніях в умовах дефіциту робочої сили. Водночас, з кінця квітня іммігранти повинні подавати всі заяви на отримання дозволів на проживання через нову, повністю цифрову систему MOS 2.0, що робить процес складнішим та більш схильним до помилок. Паралельно, з березня Варшава значно скоротила соціальні виплати для українських військових біженців, що спонукає багатьох до подальшого переїзду до Німеччини.