Україна Виборчі опитування, електоральні наміри та актуальні рейтинги партій

Українська економіка бореться зі зростанням вартості життя: інфляція у квітні піднялася до 8,6 відсотка, спричинена вищими цінами на паливо та транспорт, а також наслідками війни. Після скорочення ВВП у першому кварталі на 0,5 відсотка зростання дещо відновлюється. Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує на 2026 рік лише 2,2 відсотка зростання ВВП. Причиною є триваюча війна Росії, яка руйнує енергетичну інфраструктуру, порушує ланцюги поставок та вимагає величезних оборонних витрат. Уряд підтримує макроекономічну стабільність за рахунок масованої зовнішньої фінансової допомоги, яка, однак, збільшує державний борг. Національний банк утримує облікову ставку на рівні 15 відсотків, щоб стримати зростання цін.

Україна переживає багатошарову трансформацію міграції та ідентичності. ЄС обговорює, чи можуть військовозобов'язані українські чоловіки втратити свій тимчасовий захист після 2027 року – це пряма реакція на посилення Києвом законів про мобілізацію, які країна вживає для забезпечення своєї обороноздатності. Паралельно Росія на окупованих територіях форсує агресивну русифікацію, щоб систематично знищити українську ідентичність. Водночас історичні дебати з Польщею щодо УПА обтяжують дипломатичні відносини. Ця політична суміш показує, як війна та виживання формують національну ідентичність та впливають на міграційну політику Європи.

Україна переживає ескалацію російських атак з масованими ударами безпілотників та ракет по цивільних цілях з початку травня. Ця інтенсифікація відбувається на тлі застою російського вторгнення на фронті. Водночас Україна наближається до ЄС: 15 червня можуть бути відкриті два переговорні кластери щодо вступу, що стало можливим завдяки прогресу у сфері прав меншин та зняттю угорського вето на постачання зброї ЄС. Крім того, інноваційний форум НАТО зміцнює оборонну співпрацю, а ЄС планує перерахувати 9,1 мільярда євро допомоги в червні. Ці дипломатичні та фінансові альянси є вирішальними для протидії російській агресії та забезпечення європейського майбутнього України.

Україна орієнтується у крихкому політичному ландшафті, позначеному реаліями війни та внутрішніми викликами. Наразі корупційний скандал навколо державної енергетичної компанії «Енергоатом» похитнув стабільність уряду після того, як 3 червня 2026 року слідчі викрили ймовірну схему розкрадання. Це викриття підкреслює стійкі проблеми політичної культури, попри зусилля щодо реформ для вступу до ЄС. Паралельно, того ж дня, назва військової частини на честь «Героїв УПА» Президентом Зеленським значно обтяжує відносини з Польщею. Такі рішення, спрямовані на історичні наративи, демонструють напруженість між формуванням національної ідентичності та міжнародними відносинами, тоді як уряд водночас просуває нову антикорупційну стратегію на 2026-2030 роки в парламенті.

Україна бореться з масовими енергетичними відключеннями, оскільки Росія продовжує цілеспрямовано атакувати інфраструктуру. Експерти прогнозують на літо 2026 року подальші дефіцити електроенергії, з можливими щоденними відключеннями до восьми годин у особливо вразливих регіонах, таких як Київ та Одеса. Понад половина українських потужностей з виробництва електроенергії вже знищена, особливо теплова генерація. У відповідь уряд форсує децентралізований розвиток відновлюваних джерел енергії та менших газових електростанцій, щоб зміцнити стійкість мережі. Політично, прагнення до вступу в ЄС сприяє адаптації енергетичного законодавства до європейських стандартів. Крім того, ЄС надає масовану фінансову допомогу до 90 мільярдів євро до 2027 року, пов'язану з реформами в галузі демократії та верховенства права, для забезпечення відновлення та енергетичної безпеки.

Україна бореться з глибокою демографічною кризою, яка значно обтяжує соціальний мир та відносини між поколіннями. Мільйони втекли від війни; багато молодих українців розглядають можливість постійного перебування за кордоном, приваблені кращими перспективами та зневірені через постійні занепокоєння щодо якості інститутів та корупції. Водночас уряд бореться із забезпеченням старшого покоління через пенсійні реформи, адекватність яких, попри коригування, такі як підвищення мінімальної пенсії та нові вимоги з січня 2026 року, продовжує обговорюватися. Київ та міжнародні партнери форсують програми для зміцнення соціальної згуртованості та підтримки молоді та ветеранів, щоб зберегти суспільство разом. Виклик величезний: створення єдиного майбутнього в країні, розірваній війною та відтоком населення, залишається центральним політичним завданням.

Українська молодь, учні та студенти орієнтуються в складному ландшафті: з травня 2026 року військовозобов'язані повинні подавати заяви на відстрочку від мобілізації через новий додаток «Резерв+», що цифровізує процес, але підкреслює постійну присутність війни в повсякденному житті. Цей розвиток є частиною ширших законодавчих змін, які парламент просуває з квітня 2024 року, щоб поповнити військові лави та знизити вікові обмеження для призову. Паралельно уряд планує з вересня 2026 року подвоїти студентські стипендії, що є фінансовим променем надії серед постійної невизначеності та високого рівня безробіття серед молоді.

Верховна Рада нещодавно ухвалила знаменний закон про базове соціальне забезпечення, який реструктуризує соціальну підтримку для сімей та одиноких батьків в Україні. Цей закон, законопроєкт № 15094, об'єднує розрізнені виплати в єдину, цілеспрямовану систему, щоб охопити мільйони нужденних. Він реагує на тривожну демографічну кризу, коли рівень народжуваності впав нижче однієї дитини на жінку, а майже 30% домогосподарств живуть у бідності. Метою є зробити фінансову допомогу ефективнішою та розблокувати міжнародну підтримку, таку як 860 мільйонів доларів від Світового банку. Ця реформа має на меті полегшити тягар для сімей, які страждають від високих витрат на життя та обмежених можливостей працевлаштування, особливо для жінок, які часто несуть основний тягар догляду за дітьми.

Українські пенсіонери з 1 березня 2026 року відчули підвищення пенсій на 12,1 відсотка, що перевищує торішній рівень інфляції та стосується близько 10 мільйонів людей. Ця щорічна індексація є законодавчо закріпленим заходом уряду для забезпечення купівельної спроможності старшого покоління в умовах війни та зростання вартості життя. Паралельно посилюються вимоги до стажу для виходу на пенсію: з 60 років тепер потрібно 33 роки трудового стажу. Пенсійна реформа 2026 року намагається зробити систему більш стійкою, проте низькі середні пенсії, що становлять близько 145 євро після підвищення, свідчать про постійну фінансову нестабільність багатьох літніх людей. Особливо в прифронтових районах літні люди страждають від обмеженого доступу до послуг та руйнування інфраструктури.

Економіка України скоротилася на 0,5 відсотка в першому кварталі 2026 року, що стало першим скороченням за три роки, спричиненим насамперед російськими атаками на енергетичну інфраструктуру. Водночас Київ посилює правила військового бронювання працівників: підприємства тепер повинні платити мінімальну заробітну плату в розмірі 25 941 гривні, щоб захистити персонал від мобілізації. Цей захід має на меті зміцнити «реальну» економіку та забезпечити надходження до бюджету, але він торкається середнього класу, який вже страждає від зростаючої інфляції в 8,6 відсотка та дефіциту робочої сили. Середні витрати на життя часто перевищують чистий дохід, що посилює фінансовий тиск на багато сімей.

Уряд України, згідно з Постановою № 676 від 27 травня 2026 року, переглянув грошову оцінку землі, що безпосередньо впливає на розрахунок податків на нерухомість і набула чинності через місяць після публікації. Це коригування підвищує стандартизований капіталізований дохід від оренди для міст з населенням понад мільйон, що означає відчутне фінансове навантаження для власників нерухомості в міських районах. Водночас воєнний стан продовжено до 2 серпня 2026 року, а з 1 червня 2026 року діють нові правила бронювання працівників, які прив'язані до вимог мінімальної заробітної плати: підприємства тепер повинні підтверджувати середню заробітну плату щонайменше 25 941 гривню, або три мінімальні зарплати, щоб отримати або підтвердити статус критично важливого підприємства та захистити працівників від мобілізації. Ці заходи спрямовані на забезпечення державних доходів у воєнний час та стратегічне управління робочою силою, проте для багатьох підприємців та самозайнятих осіб вони створюють додаткові бюрократичні перешкоди та фінансові виклики. Особливо в окупованих Росією територіях умови для власників різко погіршуються, оскільки російська влада продовжує незаконно конфісковувати цивільне майно та запроваджує маніпулятивний процес його передачі у комунальну власність. Це змушує переміщених українців приймати російське громадянство, щоб взагалі мати змогу відстоювати свої майнові права, що є масовим порушенням міжнародного права та унеможливлює повернення багатьох людей до своїх домівок.

Українські депутати ухвалили в першому читанні проєкт Цивільного кодексу, який продовжує виключати одностатеві партнерства та автоматично анулює шлюби при зміні статі. Це ігнорує знаменне рішення Верховного Суду, яке визнало одностатеву сім'ю, та суперечить попереднім обіцянкам щодо цивільних партнерств. Політична причина полягає у свідомому виключенні цих прав, що має далекосяжні наслідки для ЛГБТК+ людей та суперечить зобов'язанням щодо вступу до ЄС. Водночас Кабінет Міністрів працює над антидискримінаційним законом, який переосмислює «мову ворожнечі» та розглядає «множинну дискримінацію» для відповідності стандартам ЄС.

Уряд України різко посилює правила для іммігрантів та експатів: згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 141 від 5 лютого 2026 року, закінчуються воєнні послаблення для тимчасових посвідок на проживання. Іноземці, чиї дозволи закінчилися після 24 лютого 2022 року, тепер повинні поновити їх протягом 90 днів, інакше їм загрожує нелегальне перебування, високі штрафи та навіть депортація. Це повернення до стандартних процедур змушує багатьох негайно врегулювати свій статус, тоді як гострий дефіцит робочої сили спонукає країну до залучення сотень тисяч іноземних фахівців.