Вірменія Виборчі опитування, електоральні наміри та актуальні рейтинги партій

Вірменія, попри глобальні турбулентності, продовжує демонструвати стійке економічне зростання, з прогнозами міжнародних інституцій понад 5% на 2026 рік. Інфляція, яка у квітні досягла 5,3%, у травні знизилася до 4,2%, проте залишається постійним викликом для вартості життя. Політично, уряд прем'єр-міністра Пашиняна після нещодавніх парламентських виборів рішуче просуває диверсифікацію експортних ринків. Як пряма відповідь на нові російські імпортні обмеження для вірменської продукції, що набули чинності з 12 червня, уряд цілеспрямовано підтримує експорт до ЄС та інших країн через субсидії та програми підтримки. Метою є зменшення економічної залежності від Росії та зміцнення економіки через нові торговельні відносини.

Вірменія бореться зі своєю ідентичністю напередодні парламентських виборів 7 червня. Понад 100 000 переміщених вірмен Карабаху борються за виборчі права, тоді як уряд має інтегрувати їх у суспільство. Прем'єр-міністр Пашинян просуває "справжню" вірменську ідентичність, зосереджену на суверенітеті, і продовжує демаркацію кордону з Азербайджаном. Це розділяє націю між історичною приналежністю та прагматичним пошуком миру, підживлюваним попередженнями Росії щодо західного курсу. Політична причина полягає в переорієнтації Пашиняна після Карабаського конфлікту та пов'язаній з цим переоцінці національних пріоритетів, що зараз обговорюється у виборчій кампанії.

Вірменія переживає глибоку переорієнтацію своєї геополітики, яка дедалі більше віддаляє країну від традиційного союзника Росії та наближає її до Заходу. Наразі Єреван поглиблює свої відносини з ЄС та США, що проявляється у підписанні всеосяжної угоди про стратегічне партнерство з Вашингтоном та просуванні "Маршруту Трампа" – транзитного сполучення, що оминає Росію та Іран. ЄС підтримує цей курс пакетом невідкладної допомоги на суму понад 50 мільйонів євро та високо оцінює прагнення Вірменії до тісніших відносин. Водночас Москва посилює тиск на Вірменію, запроваджуючи імпортні обмеження для вірменської продукції та застерігаючи від "українських сценаріїв", якщо Єреван продовжить свій прозахідний курс. Ця ескалація напруженості безпосередньо пов'язана з розчаруванням Вірменії через відсутність гарантій безпеки з боку Росії у конфлікті навколо Нагірного Карабаху, що спонукало прем'єр-міністра Пашиняна до стратегічної диверсифікації своїх альянсів.

Вірменія стоїть напередодні доленосних парламентських виборів, які глибоко розколюють країну. Політична культура характеризується гострою поляризацією, тоді як уряд прем'єр-міністра Нікола Пашиняна тримає чіткий курс на Захід. Ця різка зовнішньополітична зміна, від традиційного союзу з Росією до посиленої співпраці з ЄС та США, не лише підживлює внутрішньополітичні протести, але й провокує масовий тиск з боку Москви, включаючи економічні санкції. Нещодавній арешт шести опозиційних кандидатів від проросійської партії "Сильна Вірменія" незадовго до виборів підкреслює загострену ситуацію та крихкість урядової стабільності, поки країна голосує за своє геополітичне майбутнє.

Вірменія переживає критичний етап у своїй енергетичній, кліматичній та інфраструктурній політиці. Країна енергійно просуває диверсифікацію свого енергопостачання за рахунок відновлюваних джерел та розбудову інфраструктури. Це включає амбітні кліматичні цілі зі зменшенням викидів парникових газів та новий кліматичний закон, ухвалений у лютому 2026 року. Водночас Єреван посилює співпрацю із західними партнерами та ініціює інфраструктурні проекти, такі як "Маршрут Трампа для міжнародного миру та процвітання", включаючи тендер на залізничне сполучення до турецького кордону. Ця прозахідна переорієнтація викликає гостру реакцію Москви: Росія відкрито погрожує припиненням вигідних поставок газу та розірванням інших угод, якщо Вірменія продовжить процес вступу до ЄС. Ця ескалація, що відбувається незадовго до парламентських виборів у Вірменії 7 червня, має на меті перешкодити відходу Єревана від Кремля. ЄС вже реагує фінансовими обіцянками допомоги, щоб підтримати Вірменію в цій напруженій ситуації.

Вірменія переживає глибокий суспільний розкол, який загострюється напередодні майбутніх парламентських виборів. Особливо вираженою є розбіжність між поколіннями: тоді як старше покоління схильне підтримувати мирну програму уряду, молодь висловлює глибоке невдоволення та недовіру до політичного істеблішменту. Ця поляризація загрожує соціальному миру та національній єдності після конфлікту навколо Нагірного Карабаху. Політичною причиною є урядова політика, яка після поразки 2023 року робить ставку на "мирну програму". Ця стратегія розколює суспільство, оскільки багато хто вважає її недостатньою, а молодь відчуває себе політично відчуженою. Хоча були запущені ініціативи щодо залучення молоді, недовіра залишається глибоко вкоріненою.

Уряд Вірменії просуває фундаментальну освітню реформу, тоді як рівень безробіття серед молоді у 2024 році становив тривожні 26,24 відсотка. Обговорюваний у травні проект Закону про вищу освіту та науку має на меті модернізувати систему та запровадити європейські стандарти. Запланована переорієнтація включає трирівневу вищу освіту, нові механізми фінансування та деполітизацію університетів. ЄС підтримує ці зусилля 8,55 мільйонами євро. Ці реформи спрямовані на подолання розриву між освітою та ринком праці та відкриття молодим людям вкрай необхідних перспектив, оскільки багато хто зараз не може знайти адекватну роботу.

З 1 вересня 2026 року вірменські сім'ї отримуватимуть одноразову допомогу при народженні дитини у розмірі 500 000 драмів (близько 1 300 доларів США) за кожного новонародженого, незалежно від черговості народження. Ця реформа, яка передбачає збільшення виплат за перших двох дітей, одночасно нівелюючи попередню, вищу одноразову виплату за наступних дітей, обґрунтовується урядом тим, що сімейні витрати залишаються постійними незалежно від кількості народжень. Водночас, орієнтовні щомісячні витрати майже 2 500 доларів США для сім'ї з чотирьох осіб без урахування оренди та середній дохід лише 744 долари США значно обтяжують багато домогосподарств. Крім того, постійний приплив понад 100 000 біженців з Нагірного Карабаху сильно навантажує системи соціального забезпечення та ринок житла, що додатково ускладнює ситуацію для вразливих сімей та батьків-одинаків.

Вірменські пенсіонери з 1 квітня 2026 року відчули помітні зміни: мінімальна пенсія зросла до 46 000 драмів, а нижчі пенсії збільшилися на 10 000 драмів, що стосується понад 660 000 громадян. Водночас уряд запровадив універсальне медичне страхування, яке надає безкоштовний доступ до медичних послуг для пенсіонерів віком від 65 років. Хоча уряд представляє коригування пенсій як успіх сильного економічного зростання на 7,2% у 2025 році, опозиціонери критикують цей захід як передвиборчий подарунок перед парламентськими виборами у червні 2026 року. Крім того, з квітня всі пенсії та соціальні виплати мають здійснюватися безготівково, що пов'язано з програмами кешбеку. Річна інфляція у травні 2026 року становила 4,2%, що продовжує кидати виклик купівельній спроможності підвищених пенсій.

Вірменія революціонізує ринок праці: уряд скасовує вікове обмеження в 65 років для державних службовців, що є прямою відповіддю на демографічні виклики та дефіцит кваліфікованих кадрів. Ця реформа, що ґрунтується на новому законі, дозволяє досвідченим працівникам залишатися в професійному житті та має на меті зміцнити скорочуване працездатне населення. Хоча річна інфляція у травні знизилася до 4,2 відсотка, домогосподарства продовжують боротися зі зростанням цін на продукти харчування, які збільшилися на 6,4 відсотка. Попри стійке економічне зростання понад 5 відсотків, що підтримується ІТ та будівництвом, працівники відчувають розрив між помірним зростанням зарплат та постійними витратами на життя. Політична переорієнтація на ЄС та пов'язана з цим торговельна невизначеність з Росією додатково впливають на економічну стабільність багатьох сімей.

У відповідь на нещодавні обмеження Росії на імпорт вірменської сільськогосподарської продукції та коньяку, які чутливо б'ють по традиційних експортних галузях, Європейський Союз пообіцяв Вірменії негайний пакет допомоги на суму понад 50 мільйонів євро. Москва посилює економічний тиск, щоб перешкодити зближенню Вірменії із Заходом, що ставить багатьох підприємців перед екзистенційними викликами. Водночас, прагнення уряду створити нові торговельні маршрути через ініціативу "Перехрестя миру" та посилити співпрацю з ЄС, а також значні інвестиції та податкові стимули у високотехнологічному секторі відкривають нові можливості для зростання та змушують самозайнятих осіб до стратегічної переорієнтації.

Вірменія продовжує відмовляти ЛГБТК+ спільноті в базовому правовому захисті: комплексний антидискримінаційний закон, який би чітко включав сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність, відсутній, хоча його обговорюють понад десятиліття, а міжнародні організації неодноразово вимагають його ухвалення. Ця законодавча прогалина глибоко впливає на повсякденне життя меншин, що підтверджується поточним річним звітом Pink Armenia від 15 травня 2026 року. Політична причина полягає у відсутності бажання уряду інтегрувати рекомендації громадянського суспільства до законопроекту, а також у постійній інструменталізації ЛГБТК+ тем політичними акторами для дискредитації опонентів. Це створює клімат, де дискримінація та насильство є повсякденними, від пошуку роботи до взаємодії з державними установами. Судова система часто не визнає гомофобні або трансфобні мотиви у злочинах, оскільки вони не вважаються обтяжуючими обставинами у Кримінальному кодексі. Навіть нещодавно ухвалена у квітні "Стратегія та план дій з гендерної політики на 2025–2028 роки" уникає прямого включення цих захисних підстав. Хоча міжнародні партнери, такі як ЄС та Рада Європи, на саміті в Єревані у травні 2026 року наголошують на важливості прав людини, вірменська ЛГБТК+ спільнота залишається без необхідних правових важелів для ефективного захисту від дискримінації та ненависті.

Вірменія кардинально змінює свою імміграційну політику: з 1 листопада 2026 року скасовується популярний 10-річний спеціальний паспорт, замість нього впроваджується цифрова система. Ця масштабна реформа "Закону про іноземців" уряду Пашиняна запроваджує обов'язкову робочу візу перед в'їздом, що припиняє попередню практику в'їзду як туриста з подальшим отриманням дозволу на роботу. Крім того, запроваджується щорічна квота для іноземних працівників. Хоча економіка процвітає зі зростанням ВВП на 7,1% у першому кварталі 2026 року, експатам та іммігрантам доведеться зіткнутися зі збільшенням зборів за дозволи на постійне проживання з 2027 року та суворішими вимогами до реєстрації у разі тривалої відсутності.